Німецька вівчарка — найбільш відома, найбільш розповсюджена в світі та сама різнобічна службово-охоронна порода собак. Вона пильна, смілива, виключно активна та рухлива, фізично витривала та слухняна. Погляд розумний, живий, рухи еластичні, пружні, стримані. Гармонійне поєднання багатьох позитивних якостей дозволяє використовувати німецьку вівчарку для виконання будь-яких завдань, крім полювання.
Походження породи німецька вівчарка
Німецька вівчарка, завдяки своїм фізичним і психічним даним, стала однією найпопулярніших порід собак у світі. Створена порода була більше сторіччя тому. Завдяки вдалій селекції різних типів вівчарок, які були поширені на той час в Німеччині, ця порода увібрала всі найкращі властивості службової собаки.
Вважається, що пращуром німецької вівчарки був одомашнений малий індійський вовк, який служив для охорони майна. Згодом, шляхом відбору, самих витривалих та розумних собак навчили охороняти та захищати стада великої рогатої худоби та отари овець.
Виникли дві гілки німецьких пастухових собак — тюрингські та вюртемберзькі. Тюрингські собаки мали коричнево-сіру шерсть середньої довжини, були активні та дуже гавкучі собаки. Вюртемберзькі ж чорні або руді довгошерсті собаки були більш врівноважені та витривалі.
Дякуючи серйозній і копіткій праці засновника породи та першого президента «Асоціації любителів породи собак німецька вівчарка» Макса Еміля Фредеріка фон Штефаніца та його послідовників братів Вальтера та Хермана Мартінів і була отримана порода, яка стала прототипом собак, які здатні виконувати любі завдання, крім полювання.
На сьогоднішній день заводчики та прихильники породи німецька вівчарка розділились на два табори. Одні почали розводити собак для виставок, приділяючи більше уваги екстер’єру — вони більші за розміром, переважно чорно-рудого (чепрачного) забарвлення, мають більш заокруглену спину, у цих собак поступливий та м’який характер. Інші заводчики акцентують увагу на робочих якостях представників цієї породи — ці собаки активні, з сильним охоронним інстинктом, мають менший розмір та прямішу спину, частіше зустрічаються зонарного (вовчого) забарвлення.
Як виглядає німецька вівчарка
Головні риси цієї породи собак — природна сила, спритність та гармонійна статура.
Зовнішній вигляд
Німецька вівчарка має пропорційну, мускулисту, не масивну, але й не слабку статуру. Розтягнутий корпус має міцний кістяк та сильні м’язи. Живіт підтягнутий. Грудна клітка клиноподібної форми об’ємна та сильна.
Голова середнього розміру, помірно широка, з плавним переходом до морди. Щелепи міцні, ножицеподібні, зуби великі та гострі.
Вуха стоячі, посаджені високо та широкі в основі. Очі темно-каштанові, овальної форми.
Шию собака держить горизонтально, коли насторожується, то піднімає її майже у вертикальне положення. Довжина шиї та голови практично однакова.
Середньої довжини спина, плавно переходить від холки до крупу. Хвіст у формі шаблі продовжує лінію спини, в спокійному стані опущений донизу.
Кінцівки прямі, кістяк гарно розвинений. Задні кінцівки з характерними чітко вираженими кутами, це дозволяє собакам легко та довго бігти та здійснювати довгі стрибки.
Шерсть
Шерсть у німецьких вівчарок пряма і жорстка на дотик, середньої довжини. Завдяки густому підшерстку майже водонепроникна. На голові, вухах та спереду ніг шерсть коротка, на шиї та хвості більш довга. Деякі представники породи німецької вівчарки можуть бути довгошерстими.
Забарвлення
Типове для німецьких вівчарок забарвлення — руде (від світлого до темного) з чорним чепраком. Також може бути і чисто чорне з підпалом, і сіре (вовче) забарвлення. У зонарно-сірих німецьких вівчарок є чорний чепрак та маска.
Зріст / вага:
– самки — 56 – 61 см / 22 – 32 кг;
– самці — 61 – 66 см / 30 – 40 кг.
Характер, породні особливості та виховання німецької вівчарки
Німецька вівчарка — признаний фаворит на змаганнях по дресируванню. Це сильні, відважні, здатні до любого виду навчання, найсміливіші та найрозумніші собаки.
Представники породи віддані своєму господарю, вірні та надміру пильні сторожові собаки. Завдяки цим якостям, німецьких вівчарок можна зустріти на службі в поліції, в прикордонних військах, на таможні, вони служать поводирями для сліпих.
Якщо ж німецька вівчарка вирішить, що господареві чи членам родини загрожує небезпека, то вона здатна самостійно миттєво приймати рішення, щоб їх захистити. І нападникам не позаздриш.
Завдяки вродженому інтелекту, німецьку вівчарку досить легко виховувати та дресирувати. Приблизно з шестимісячного віку потрібно починати розучувати базові команди, привчати вихованця до повідка і намордника, адже цуценята німецької вівчарки мають досить великі розміри, а дорослими собаками із стійкою врівноваженою психікою вони стають лише в три роки.
Якщо з німецькою вівчаркою постійно займатися, виховувати, давати на прогулянках гарне фізичне та розумове навантаження, давати їй можливість приймати участь у змаганнях, то ваш авторитет для собаки буде беззаперечним, а співіснування приноситиме одне задоволення.
Німецькі вівчарки спокійно реагують на дітей та інших домашніх улюбленців, якщо вони росли разом. В іншому випадку це коригується вихованням. Але маленьких дітей без нагляду дорослих не потрібно залишати разом з вівчаркою, адже це досить великий собака, хай навіть і вихований.
Якщо ж вихованцем не займатися, кричати та застосовувати силу, то від нудьги, страху та образи собака може проявляти безпричинну агресію та демонструвати деструктивну поведінку. Тоді без допомоги досвідченого кінолога не обійтися.
Схильність до захворювань у німецької вівчарки
Німецькі вівчарки, як і представники інших великих порід, схильні до генетичних та набутих захворювань, особливо по досягненню семи років:
- дисплазія тазостегнового та ліктьового суглобів;
- онкологія;
- діабет;
- серцево-судинні захворювання;
- алергічні реакції;
- здуття шлунку та заворот кишок;
- епілепсія;
- параліч;
- дефіцит гормону росту.
Живуть німецькі вівчарки 9-13 років.
Особливості догляду та утримання німецької вівчарки
Німецька вівчарка — це сторожова порода собак, і у захищеному від протягів вольєрі з теплою будкою вони почуваються досить комфортно. Густе підшерстя допомагає їм добре переносити холод. Проте і в квартирі вівчарки можуть проживати без проблем, за умови регулярних прогулянок та достатніх навантажень.
Хоча собаки добре переносять самотність, спілкування з людьми їм необхідне. Тому, якщо ви завели чотирилапого друга, то приділяйте йому достатньо часу та уваги.
Особливого спеціального догляду німецькі вівчарки не потребують. Стандартні процедури огляду та чистки очей та вух, ротової порожнини. Регулярне вичісування шерсті двічі в тиждень, а в період линьки трохи частіше.
Купати собак спеціальними шампунями для собак достатньо два рази на рік. Якщо ж ваш улюбленець живе в приміщенні, то після прогулянок йому потрібно мити лапи або протирати їх вологими серветками.
Обов’язково потрібно робити всі необхідні щеплення, обробляти собаку від бліх та захищати від кліщів спеціальними засобами. Засоби від гельмінтів дають раз у три місяці.
Раціон харчування німецької вівчарки
Німецька вівчарка невибаглива у їжі, і як всі собаки великих порід має гарний апетит. Але щоб ваш улюбленець був активним, здоровим, мав гарну блискучу шерсть, його раціон повинен бути збалансованим і повноцінним, збагаченим вітамінами та мінералами.
При годуванні сухим кормом обирайте перевірених та надійних виробників, на упаковці корму повинна бути вказана інформація про склад корму, співвідношення інгредієнтів, які харчові добавки присутні. Також норми споживання для певних вагових та вікових категорій. Сам корм повинен бути якісним, преміум або супер преміум класу.
При натуральному годуванні основу раціону складають м’ясні продукти та субпродукти, кістки, круп’яні каші, морська риба, яйця, нежирні кисломолочні продукти, варені та сирі овочі. Кисле, солоне, солодке, жарене, копчене, жирне давати категорично заборонено. Додатково потрібно давати вітамінно-мінеральні комплекси, обрати які допоможе ветеринар. Особливо вони потрібні для нормального розвитку цуценят, вагітним і годуючим самицям, старим та хворим собакам.
Скільки коштує німецька вівчарка
Ціна німецької вівчарки залежить від віку собаки, розплідника, породності та чемпіонських якостей батьків, наявності документів, що підтверджують родовід, класу, до якого належить цуценя:
– шоу — майбутні чемпіони з бездоганним екстер’єром та родоводом;
– брід — відповідають всім ознакам породи;
– пет — домашні улюбленці з деякими відхиленнями від стандарту.
800 $- 4000 $