Тайські ріджбеки віддають перевагу одному господарю і стають відданими охоронними собаками своєї території та сім’ї, вони дуже уважні та реагують на будь-які зміни навколо них, якщо ці пси відчують загрозу, то стають дуже розлюченими. Хоча тайські ріджбеки люблять своїх господарів, вони можуть бути незалежними і час від часу потребують простору для самостійності. Тайські ріджбеки розумні і швидко навчаються, але бувають досить упертими.
Походження породи тайський ріджбек
Тайський ріджбек — рідкісна аборигенна порода собак, яка схожа на дику собаку дінго та на напівдиких собак-парій. Офіційно місцем проживання представників цієї породи вважають Таїланд, і донедавна за межами цієї країни про неї майже ніхто не знав.
Завдяки певній географічній ізольованості Таїланду, збереглася самобутність цієї породи, адже схрещуватися собаки могли тільки між собою. Розвивалася дана порода шляхом природного відбору — виживали тільки найсильніші та найвитриваліші.
Особливістю породи є чітко виражений гребінь із шерсті на спині собаки, що росте в зворотньому напрямку — рідж. В усьому світі тільки три породи мають таку особливість: тайський, фукуокський та родезійський ріджбеки.
Першими офіційно визнали породу тайський ріджбек Таїланд та Японія. А реєстрація та затвердження стандарту міжнародною кінологічною організацією відбулося в 1993 році.
Як виглядають тайські ріджбеки
Зовнішній вигляд
Тайські ріджбеки відносяться до середніх порід собак атлетичної будови з добре вираженими м’язами. Спина у них рівна, пряма, яка переходить в похилий круп. Живіт підтягнутий. Добре розвинена грудна клітка досягає ліктьових суглобів.
Хвіст має форму серпа, звужений до кінчика та загинається вертикально догори.
Шия м’язиста, сильна з невеликим вигином. Форма голови кругла, вовчого типу.
На шиї та лобі є добре виражені складочки. Морда конусоподібна з виразними вилицями та пласкими щоками. Губи тугі, міцно прилягають до ножицеподібних сильних щелеп. Язик може мати чорне забарвлення або бути з чорними відмітками.
Мигдалеподібної форми очі мають насичений коричневий колір, але у блакитних тайських ріджбеків можуть мати колір бурштину.
Ніс рівний, звужується до кінчика чорного кольору. У «тайців» з блакитним забарвленням допускається блакитний відтінок мочки носа.
Вуха середні, з відкритими вушними раковинами, трохи нахилені вперед. Мають трикутну форму з гострими кінчиками, купірування вух заборонено.
Задні та передні кінцівки мають міцні, добре розвинені м’язи. Суглоби чітко виражені. Лапи у тайського ріджбека овальної форми зі скрученими пальцями та жорсткими подушечками.
Шерсть
Шерсть у тайського ріджбека коротка, без підшерстя. Вона дуже приємна на дотик і схожа на оксамит. У цієї породи є такі типи шерсті:
- супер короткий велюр (0,1 – 0,3 см) — не захищає собаку від укусів комах;
- оксамит (0,5 – 0,8 см) — дуже ніжна, але захищає від укусів комах;
- короткий велюр (до 1 см) — перехідний між оксамитовим і стандартним;
- стандартний (1 – 2,5 см) — захищає і від укусів комах, і від несприятливих умов.
Рідж — гребінь із шерсті, який проходить вздовж хребта, повинен бути чітко вираженим і симетричним, не виходити на боки. За формою рідж може бути схожим на гітару, скрипку, кеглю, стрілу, сідло, голку, перо, листок. Ідеальною є довжина гребеню, що становить ¾ довжини спини, але похибка в 2 – 3 см допускається. Також можливі завитки на кінчиках ріджа.
Забарвлення
Стандартні забарвлення породи повинні бути однотонними:
- червоне — основний колір, який зустрічається найчастіше, можливі відтінки від світлішого до темнішого; допускається меланістична маска (затемнення на морді та навколо очей) чорного кольору;
- чорне — домінуючий колір, шерсть повинна бути блискучою, без відтінків;
- блакитне — унікальний сріблястий і досить рідкісний окрас;
- ізабелла — рідкісний і неповторний відтінок рожевого винограду, мочка носа у тайського ріджбека з таким окрасом має відтінок в тон шерсті.
Зріст / вага:
- самки — 51 – 56 см / 16 – 25 кг;
- самці — 56 – 61 см / 18 – 27 кг.
Тіло тайського ріджбека дещо непропорційне: висота в загривку менша від довжини корпусу (10 : 11).
Характер, породні особливості та виховання тайського ріджбека
Тайський ріджбек — це аборигенна порода, тому вони більш високоорганізовані, чим собаки інших порід. У них сильно розвинена природна незалежність, вміння оцінювати ситуацію та приймати самостійні рішення.
Господаря «тайці» обирають самостійно. Це досить норовливі та волелюбні собаки, їм треба одразу вказати на місце в ієрархії вашої «зграї». Беззаперечно підкорятися тайський ріджбек буде тільки авторитетному та сильному господарю. Інших членів родини він може просто ігнорувати, ставати некерованим. Тому обов’язково потрібно навчити собаку швидко реагувати на команди.
Виховувати цю породу потрібно з допомогою досвідченого фахівця, бути наполегливим і терплячим. Це розумні собаки, мають гарну пам’ять та інтуїцію, вміють спостерігати за господарем та наслідувати його. Команди тайські ріджбеки засвоюють на льоту, але потрібно урізноманітнювати тренування та зацікавлювати вихованця, інакше їм стане нецікаво і вони будуть демонструвати свій норовливий характер та впертість.
Тайський ріджбек любить скакати, тому аджиліті, фрістайл, фрісбі їм дуже подобаються і ця порода показує чудові результати.
Взагалі, представники цієї породи гарні компаньйони. Вони вірні своєму господарю і люблять гратися з дітьми. Але до чужих людей відносяться з пересторогою. Це горда та незалежна порода, вони не вимагають постійної уваги і прекрасно переносять самотність.
До представників інших видів та порід тайський ріджбек дружелюбно відноситься тільки вдома. За межами будинку у них включається мисливський інстинкт.
Схильність до захворювань у тайського ріджбека
Тайські ріджбеки мають від природи сильний імунітет та міцне здоров’я, але все ж таки вони можуть мати такі проблеми:
- дисплазія суглобів;
- шкірні захворювання;
- вроджені дефекти шкіри у вигляді кісти;
- алергічні реакції;
- переохолодження;
- зайва вага, і як наслідок, серцево-судинні захворювання.
Живуть тайські ріджбеки в середньому до 15 років.
Особливості утримання та догляду за тайським ріджбеком
Представники породи короткошерсті та не мають підшерстя, тому їм потрібно забезпечити проживання в теплому приміщенні. Якщо вони замерзають, то простуда їм забезпечена. Тайські ріджбеки не люблять купатися та прогулянок під дощем.
Це охайна порода, вони намагаються обходити всі можливі місця забруднення і стежать за чистотою шкіри. Купати бажано якомога рідше та спеціальними шампунями — у них дуже вразлива шкіра.
Особливого догляду їм не потрібно. Досить регулярно розчісувати щіткою з натуральним ворсом або ж масажувати спеціальною рукавичкою. Шерсть тайського ріджбека гіпоалергенна та без специфічного запаху. Линяють вони раз на рік, тому це ідеальний варіант для утримання собаки в квартирі.
Очі, вуха та зуби потрібно регулярно чистити. Кігті потрібно обрізати раз на місяць, якщо вони не сточуються самі.
Раціон харчування тайського ріджбека
Годувати тайського ріджбека можна як натуральною їжею, так і сухим кормом. Раціон вашого вихованця повинен бути збалансованим та задовольняти потребу в поживних речовинах та вітамінах.
Собакам не потрібно часто урізноманітнювати раціон. Баранина, яловичина, морська риба, каші з рису, перловки, гречки — основа натурального харчування. Можна додавати варені та сирі овочі та фрукти. Головне, щоб їжа не викликала алергії.
Порода схильна до переїдання, тому щоб не було порушень травлення, ожиріння та проблем з серцево-судинною системою, слідкуйте за режимом харчування вашого вихованця.
Скільки коштує тайський ріджбек
Ціна на тайського ріджбека залежить від віку собаки, розплідника, породності та чемпіонських якостей батьків, наявності документів, що підтверджують родовід, класу, до якого належить цуценя:
- шоу — майбутні чемпіони з бездоганним екстер’єром та родоводом;
- брід — відповідають всім ознакам породи;
- пет — домашні улюбленці з деякими відхиленнями від стандарту.
500 $- 3300 $