Німецький тер’єр (ягдтер’єр) — це не веселий та лагідний домашній вихованець, а злий, інколи навіть некерований, мисливський собака. Сильні та відважні ягдтер’єри не визнають «телячих ніжностей», зате підкоряються людям зі сталевим характером та беззаперечним авторитетом. Якщо господар зможе завоювати авторитет та довіру у цього пса, то більш вірного й відданого друга та помічника на полюванні годі й шукати.
| Інша назва породи | ягдтер’єр |
| Країна походження | Німеччина |
| Класифікатор МКФ | група 3 тер’єри |
| Використання | норний мисливський собака |
| Зріст | 33-40 см |
| Вага | 8-10 кг |
| Шерсть | густа, пряма, жорстка |
| Забарвлення | чорне з чорно-сивим підпалом, темно-руде з іржаво-жовтими плямами на бровах, морді, грудях та на лапах |
| Середня тривалість життя | 10-12 років |
| Ціна | 120$-600$ |
Походження породи німецький мисливський тер’єр (ягдтер’єр)
Німецький мисливський тер’єр (ягдтер’єр) — одержаний німецькими селекціонерами цілеспрямованим змішуванням декількох порід собак — фокстер’єрів, лекландтер’єрів та інших тер’єрів темної масті (існує мисливське повір’я, що звірі бояться собак білої масті, а з чорним собакою можна ближче підійти до вепра або оленя).
У 1926 році був заснований Клуб німецьких мисливських тер’єрів. При виведенні ягдтер’єрів заводчиками ставилась мета одержати універсальну породу мисливських собак, яка служитиме людині як сполохувач під землею, уважний слідопит по кров’яних слідах і як апортер дичини.
Як виглядає німецький мисливський тер’єр (ягдтер’єр)
Чинний офіційний стандарт породи був опублікований у 2015 році.
Зовнішній вигляд
Зовні ягдтер’єр справляє враження постійної напруги мускулів, уваги, нащулення та рішучої безстрашності.
| голова | |
| черепна частина | череп плоский, клиноподібний, не загострений, поміж вухами ширший, ніж у фокстер’єрів |
| область обличчя: | |
| ніс | чорний, допустимий рудий; не повинен бути занадто вузьким |
| морда | дещо коротша від черепної частини, міцна, щоки виступають |
| губи | щільно прилягають і добре пігментовані |
| щелепи/зуби | могутні щелепи з ідеальним, правильним і повним ножицеподібним прикусом, нижня щелепа глибока, міцна, підборіддя видається вперед, 42 великі зуби з верхнім рядом різців без зазору над нижніми, зуби розташовані перпендикулярно щелепі |
| очі | темні, невеликі, овальні, посаджені глибоко, добре прилягаючі повіки |
| вуха | формою нагадують римську цифру V, посаджені високо з приляганням до вилиці |
| шия | міцна, не довга з легким переходом до холки |
| тіло: | тіло трохи довше висоти в холці |
| лінія верху | пряма |
| холка | яскраво виражена |
| спина | міцна, пряма,не дуже коротка, поперек міцний мускулистий |
| круп | м’язистий, плоский |
| грудна клітка | глибока, ребра добре вигнуті, глибина грудей становить приблизно 55-60% висоти в холці, обхват грудей на 10-12 см перевищує висоту в холці |
| низ і живіт | боки підтягнуті, живіт злегка підтягнутий утворює елегантний вигин назад |
| хвіст | хвіст собака тримає косо назад, вкорочений приблизно на 1/3, (у країнах, де законодавчо заборонено купірування, може залишатися природним) |
| передні кінцівки | відстань між передніми лапами дорівнює ширині плечей |
| плечі | довгі, поставлені косо |
| передпліччя | прямі, масивні |
| лікті | щільно притиснуті до тіла |
| п’ястковий суглоб | сильний |
| п’ясток | трохи похилий |
| задні кінцівки | довгі з чітко означеними кутами з’єднань і добре розвиненими м’язами, скакальні суглоби розташовані низько |
| пальці | лапи овальні, зібрані, подушечки пігментовані |
Шерсть
Шерсть у ягдтер’єра пряма, густа, грубувата, не коротка. Німецькі мисливські тер’єри можуть бути гладкошерсті і жорсткошерсті (заростають груди і морда).
Забарвлення
Масть чорна з чорно-сивим підпалом або темно-руда з іржаво-жовтими плямами на бровах, морді, грудях та на лапах. Допустимі світліші або темніші, а також білі цятки на пальцях і на грудях.
Зріст / вага
- самки — 33-40 см / 8-9 кг;
- самці — 33-40 см / 9-10 кг.
Породні риси та характеристики німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра)
Темперамент
Порода німецький мисливський тер’єр (ягдтер’єр) була спеціально виведена для полювання, «jagd» — в перекладі з німецької мови означає «полювати».
Німецький ягдтер’єр має всі основні мисливські якості норних собак:
- злоба — собака при зближенні зі здобиччю сміливо обгавкує її, настирно нападає та закінчує свою атаку мертвою хваткою;
- чуття — потрібне для того, щоб швидко і точно знайти слід звіра в підземних лабіринтах;
- майстерність — здатність миттєво схопити здобич і самому лишитися без ран;
- в’язкість — робота до переможного кінця;
- голос — дзвінкий та донощивий.
Саме за ці риси ягдтер’єрів раніше називали німецьким дияволом.
Цю породу дуже люблять мисливці за їхню кмітливість, спритність, силу і витривалість. Ці собаки не бояться води та з задоволенням дістають з водойм підстрелених птахів.
Сторожовий/захисний характер
Попри невеликий розмір, ягдтер’єри чудово проявляють себе в якості охоронця. Вони дуже злі та нікого до себе не підпускають, а ще ця порода галаслива — реагує гавкотом на все, що рухається.
Відкритість до незнайомців
Представники цієї породи завжди насторожі і до незнайомців ставляться з пересторогою та недовірою.
Діти та інші тварини
Німецьких ягдтер’єрів в якості компаньйонів заводити не рекомендується. Це мисливський собака і повинен використовуватись за призначенням. Без регулярного полювання німецький тер’єр стає агресивним і злим.
Якщо пес виховувався у сім’ї з маленького віку і звик до дітей, то він буде любити та віддано захищати їх.
Це собаки з яскраво вираженим мисливським інстинктом, тому до інших тварин німецький мисливський тер’єр ставиться як до здобичі. До співжиття з іншими собаками ягдтер’єрів потрібно привчати змалечку та поступово.
Здоров’я та хвороби німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра)
Проблеми зі здоров’ям у собак
Німецькі селекціонери при виведенні породи ставили за мету створити своєрідний національний символ — сильного і витривалого мисливського пса. Завдяки жорстким методам відбору, німецькі ягдтер’єри відносяться до рідкісних порід собак, які генетично не схильні до різних захворювань і мають стійкий імунітет.
Імовірна тривалість життя
Хоча німецькі мисливські тер’єри (ягдтер’єри) мають міцне здоров’я, отримані на полюванні травми та переломи впливають на імунітет та тривалість життя представників породи.
За належного утримання та піклування про вихованця середня тривалість життя ягдтер’єрів становить 10-12 років.
Виховання та дресирування німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра)
Виховувати та соціалізувати цуценят німецьких ягдтер’єрів починають у шестимісячному віці, дорослого собаку з уже сформованим характером перевиховати дуже складно.
Щоб із милого, грайливого цуценяти не виріс агресивний, некерований та небезпечний для оточення собака, його господар повинен мати тверду волю та сильний характер при вихованні улюбленця. Дресура для німецьких ягдтер’єрів є обов’язковою. Але при цьому жорстоке поводження, крики та побиття недопустимі — це призведе до придушення характеру та подальшої деструктивної поведінки вихованця.
Представники цієї породи розумні та кмітливі, вони з легкістю опановують і виконують різні команди, що сприяє розвитку мисливських навичок.
Німецький ягдтер’єр — універсальний мисливський собака. З ними ходять на полювання на норну дичину (лисицю, зайця, борсука, єнота, бобра), на диких кабанів, на пернатих. Якщо це у вас перший мисливський пес і ще немає досвіду у навчанні собак для полювання, буде краще, коли дресирувати та натаскувати на певного звіра вам допоможе професіонал.
Догляд і утримання німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра)
Перші кроки цуценяти в новому будинку
Перед тим, як цуценя німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра) з’явиться у вашому домі потрібно приготувати для нього все саме необхідне: місце (щоб не було протягів, цуценя повинне почуватися в безпеці) і лежаночка або невеликий матрацик, миски для води та їжі, іграшки. Потрібно прибрати з підлоги електричні шнури — цуценя граючись може прокусити їх і загинути.
Перша ніч в незнайомому місці завжди найважча і для малюка, і для власника. Цуцик буде скиглити, почуваючи себе самотнім, а господар хвилюватиметься за нього. Часто, жаліючи, господар бере цуценя до себе в ліжко. Звичайно, малюк відразу заспокоюється, але робити цього не потрібно, бо відучити потім буде дуже важко.
Важливо навчитися брати цуценя на руки. У нього ще дуже слабкі м’язи та сухожилля, тому його треба брати одночасно під груди та задні лапки. Під животик або за передні лапи цуценятко підіймати не можна.
Маленьке собача спить дуже багато і може заснути там, де його зморив сон. В таких випадках цуценя обов’язково потрібно віднести на місце. Він згодом зрозуміє, що спати потрібно там, і сам буде моститись спати на своєму матрацику.
Підростаючи, малюк стає більш активним. Гризти, рвати, таскати, тягнути — це абсолютно природні для нього дії. Тому намагайтесь заховати все, що вам важливе і потрібне або що для собачки може бути небезпечним: взуття, перчатки, голки з нитками, ліки, шкільне приладдя та ін. Слідкуйте, щоб у цуценяти були різноманітні іграшки: м’ячик, паличка, сира морквина. Не давайте такі іграшки, від яких малюк може відгризти щось і похлинутися.
Як привчити цуценя до туалету
Звичайно, допитливе цуценя німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра) почне ознайомлюватись з навколишньою обстановкою, і звичайно, залишати за собою калюжки. Тварини взагалі дуже охайні, особливо хижаки, вони ніколи не загадять своє лігво. Тому обов’язково потрібно забезпечити маленького вихованця туалетом і привчити цуцика до нього.
Коли під час гри цуценя починає кружляти на одному місці, обнюхувати стурбовано підлогу, потрібно взяти його обережно за загривок, віднести в приготований туалет і залишити там одного. Якщо ви вчасно спіймаєте цей момент (після 10-15 хвилин гри, а також після кожного сну і годування), то цуцик дуже швидко звикне справляти свої потреби в туалеті.
Головне, прослідкувати за цуценям протягом декількох днів для закріплення цієї звички, оскільки перший час воно ще може сходити в туалет і десь в іншому місці. Але тицяти носом в калюжку чи купку не потрібно, цуценя нічого не зрозуміє, бо дуже маленьке, а довіра до господаря може пропасти.
Покарання як до малюка, так і дорослого собаки можна використовувати тільки в тих випадках, коли ви безпосередньо застали їх при провині. Коли ж цуценя справляє потреби в туалеті, обов’язково похваліть його. Якщо ж калюжка з’явилася в іншому місці, потрібно витерти її ганчіркою, місце продезинфікувати, а ганчірку покласти рядом з туалетом.
Пізніше її потрібно поступово переміщати до вхідних дверей, щоб потім винести надвір, де будете вигулювати собачку. Бувають випадки, коли на вулиці цуценя бігає, гуляє, а приходить додому і залишає калюжку чи купку. За це можна і покарати, особливо якщо йому більше пів року. На вулиці не грайте з ним, поки він не справить потреби. Якщо все вийшло, похваліть собачку, дайте щось смачненьке, пограйтесь з ним.
Деякі господарі в другій половині дня або увечері майже або зовсім не годують своє цуценя, щоб вночі у нього не було покликів до справляння потреб, і цим дуже шкодять здоров’ю тварини.
Цуценя потрібно годувати ситно, смачно та регулярно. Для правильного розвитку потрібно годувати його вдосталь і в другій половині дня, і ввечері. Особливо важливе вечірнє годування, бо нічний спокій сприяє травленню.
Чи підходить вам ця порода
Для того, щоб спілкування з чотирилапим другом приносило вам задоволення, потрібно серйозно підійти до вибору породи — керуйтеся розумом, а не емоціями, подумайте, чи підходить дана порода вашому стилю життя, житловим умовам, сімейним відносинам.
Ягдтер’єр — собака для полювання, йому потрібні регулярні фізичні навантаження, довготривалі прогулянки на великі відстані, можливість порити нори, поплавати. Тому в міській квартирі ця порода почувається некомфортно. Приватний будинок з огородженою територією, де песик може повною мірою витратити свою енергію, буде оптимальним варіантом.
На прогулянки ягдтер’єра виводити потрібно тільки на повідку, мисливські інстинкти у цієї породи настільки виражені, що інколи вони стають некерованими, якщо в поле зору потрапляють коти, птахи або інші собаки.
Потреби у догляді
Загалом у догляді німецькі мисливські тер’єри (ягдтер’єри) не доставляють своїм господарям багато клопоту — раз на тиждень вичісувати шерсть гребінцем або силіконовою рукавичкою, слідкувати за гігієною вух та очей, протираючи їх вологою серветкою. Для чищення зубів, крім зубної пасти для собак, можна використовувати спеціальні палички, які можна купить у ветаптеках або спеціалізованих магазинах.
Кігті, якщо вони не сточуються природним шляхом, підстригають кусачками або сточують шліфувальними машинками.
Після полювання чи прогулянки обдивіться свого вихованця на наявність кліщів, звертаючи особливу увагу на вуха, загривок, область грудей та під пахвами.
Хоча ягдтер’єри люблять плавати у водоймах, купати їх спеціальними шампунями часто не рекомендують, щоб не пошкодити природний захисний шар.
Харчування німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра)
Від того, наскільки повноцінним та збалансованим буде харчування німецького мисливського тер‘єра (ягдтер’єра), залежить його здоров’я, тривалість життя та активність.
При натуральному годуванні слід пам’ятати, що раціон ягдтер’єра повинен на 70% складатися з білка, особливо важлива кількість білка для цуценят до року. Нежирні сорти м’яса (яловичина, баранина, птиця) потрібно давати у свіжому вигляді, варене м’ясо не містить поживних речовин.
Білок є також у рибі. Собакам можна давати тільки морську рибу і без кісточок. Але зауважте, що риба містить фосфор, надлишок якого може призвести до ниркової недостатності.
Раз на тиждень можна включати в меню ягдтер’єра субпродукти, але не частіше, бо надлишок вітаміну А, який вони містять може зашкодити печінці.
Каші потрібно обирати з меншим вмістом вуглеводів, наприклад, гречка.
Кисломолочні продукти повинні бути нежирними (менше, ніж 5% жирності).
Можна включати до раціону овочі та фрукти.
Категорично заборонено годувати ваших улюбленців копченим, солоним, смаженим, жирним, виноградом, родзинками, солодощами та здобою, горіхами, авокадо.
Собакам на натуральному годуванні потрібно в раціон включати вітамінно-мінеральні комплекси. Але тільки після консультації з ветеринаром, він також може допомогти у складанні збалансованого раціону.
Якщо ж господарі вважають за краще годувати свого вихованця сухим кормом, то він повинен бути якісним та збалансованим. Вибирайте той, який відповідає віковій категорії вашої собаки. Вітаміни та мінерали входять до складу корму, тому окремо давати їх не потрібно.
Дотримуйтеся режиму харчування собаки, щоб ваш улюбленець не був голодним, але і не переїдав. Зайва вага заважатиме ягдтер’єру бути активним та сприятиме розвитку небажаних захворювань.
Пошук правильного заводчика
Як вибрати цуценя німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра)
Вибір собаки — це як лотерея, навіть спеціалісту важко передбачити, що виросте з цуценяти. Якщо ви вирішили брати цуценя німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра), то оптимальний вік для цього між 6 і 8 тижнями. Це — критичний період, коли відбувається соціалізація тварини в середовищі людей та інших тварин.
Вибирайте вихованця зі здорового посліду, постарайтеся побачити його батьків. Вони повинні бути здоровими та добре адаптованими (не лякливими та не агресивними). Підбирайте цуценя в того заводчика, де гарне харчування, добрі відносини та увага є правилом у догляді за тваринами.
Взагалі, рекомендують вибирати цуценя з помірним темпераментом, не брати найбільш агресивного та найбільш боязкого із посліду. Але не у випадку з німецьким мисливським тер’єром (ягдтер’єром) — з агресивного цуценяти, яке виривається з рук, кусається та голосно дзявкотить, виросте мисливський пес, який ніколи не відпустить свою здобич.
Якщо ви берете цуценя ягдтер’єра для полювання, зверніть увагу, щоб прикус зубів був правильним, в іншому випадку собака для полювання не підходить.
При виборі мисливського собаки важливим критерієм є реакція на небезпеку та на звук. Якщо тварина боїться пострілів, то очевидно, що вона не для полювання.
Скільки коштує німецький мисливський тер’єр (ягдтер’єр)
Ціна німецького мисливського тер’єра (ягдтер’єра) залежить від віку собаки, розплідника, породності та чемпіонських якостей батьків, наявності документів, що підтверджують родовід, класу, до якого належить цуценя:
- шоу — майбутні чемпіони з бездоганним екстер’єром та родоводом;
- брід — відповідають всім ознакам породи;
- пет — домашні улюбленці з деякими відхиленнями від стандарту.
120$ – 600$