Джерело зображення: Вікіпедія
Автралійська вівчарка (ауссі) — собака з незвичайним забарвленням і проникливим поглядом. Ауссі люблять простір, рух, швидкість. Це невтомні собаки-«ковбої», які люблять свою роботу — пасти та контролювати будь-яке стадо, і неважливо — це отара овець, стадо корів чи члени родини, особливо діти. Характерною особливістю цієї породи є кмітливість, здатність до прийняття самостійних рішень та безумовна любов до свого господаря.
Походження породи австралійська вівчарка
Країна походження породи австралійської вівчарки — Америка. Предками ауссі вважають австралійського кулі (помісь келпі та скотогінної собаки), який найбільш схожий на представників даної породи. Також вважається, що в породі присутні гени бордер-коллі та тайгерів.
Завдяки таким схрещуванням отримали собаку-пастуха з ідеальними якостями: сильних, витривалих, розумних та не агресивних. Саме цим можна пояснити стрімке зростання популярності австралійської вівчарки серед місцевих вівчарів.
Як виглядають австралійські вівчарки
В 1977 році був прийнятий стандарт породи ауссі.
Зовнішній вигляд
Це середня порода міцної статури з добре вираженими м’язами. Спина широка, пряма, яка плавно переходить в злегка нахилений круп. Груди рельєфні, живіт піджатий з помірним вигином до паху.
Хвіст у австралійської вівчарки може бути або короткий з народження, або ж купований. В обох випадках довжина хвоста повинна бути не більше 10 см.
Шия м’язиста з невеликим вигином на загривку. Розмір голови пропорційний корпусу. Лоб може бути як плоский так і опуклий, на потилиці допускається наявність невеликого бугра. Морда конусоподібна, середньої довжини.
Колір носу залежить від забарвлення собаки — може бути і чорним, і коричневим. Носи у собак з мармуровим забарвленням можуть мати рожеві вкраплення.
Вуха середні, трикутні, напівстоячі. Недоліком породи вважаються висячі або стоячі вуха.
Мигдалевидні очі мають підводку чорного або коричневого кольору. Колір очей може бути різним: блакитним, зеленуватим, коричневим, світло коричневим.
Лапи сильні, прямі, стопи овальні з товстими подушечками.
Шерсть
Шерсть у австралійських вівчарок середньої довжини, хвиляста або пряма. Верхній шар довший і жорсткіший, а підшерстя коротке і пухнасте. Чим холодніший клімат, тим щільніше підшерстя. На задній частині кінцівок шерсть довша, її ще називають пір’їнами. Також є помірно виражені грива і комір.
Забарвлення
Попри різноманітність і неповторність забарвлень цієї породи, стандартними є чотири кольори:
- чорний;
- мармурово-блакитний;
- червоний;
- мармурово-червоний.
Важливо! Стандартами допускається наявність білого кольору, але очі обов’язково повинні бути в кольоровому обрамленні.
Зріст / вага
- самки — 46 – 53 см / 18 – 25 кг;
- самці — 52 – 58 см / 23 – 29 кг.
Корпус австралійської вівчарки довший відносно висоти, але це не впливає на загальний вигляд. Самки цієї породи менші за розміром, граційніші, ніж самці.
Характер, породні особливості та виховання австралійської вівчарки
Австралійська вівчарка — це представник собак-пастухів, їм притаманні охоронні інстинкти. Вони дуже жваві та прудкі, можуть швидко міняти напрямок та манеру руху.
Це дуже здібні собаки, за певних обставин можуть самостійно приймати рішення, що допомагає їм слідкувати за стадом. Навіть на прогулянках з членами родини слідкують, щоб всі трималися разом, вони чудові компаньйони. Господар повинен мати беззаперечний авторитет, щоб ауссі не вирішила, що вожак «зграї» — вона.
Представники породи ауссі дуже не люблять самотності та обмеженого простору. Активні ігри, довгі прогулянки з навантаженнями їм просто необхідні, причому за любої погоди. А ще вони вміють посміхатися, коли почуваються щасливими в компанії господаря або граючись з дітьми.
Австралійські вівчарки розумні та кмітливі, їх легко виховувати та дресирувати. Дуже люблять, коли їх хвалять і готові за похвалу виконувати команди різної складності. Саме через терплячість, урівноваженість, компанійськість та високий інтелект їх беруть на службу в поліцію та для допомоги людям з обмеженими можливостями.
По своїй натурі ця порода собак миролюбива, прекрасно співіснує з іншими тваринами. Але якщо господарю загрожує небезпека, то вони з хоробрістю захистять його.
Схильність до захворювань у австралійської вівчарки
- дисплазія тазостегнового та ліктьового суглобів, остеохондроз;
- проблеми зі слухом та хвороби очей — можлива часткова або повна втрата слуху і зору на генному рівні у собак з мармуровим окрасом;
- онкологія;
- епілепсія;
- алергічні реакції;
- демодекоз та ін. захворювання шкіри.
Середня тривалість життя представників породи австралійської вівчарки 13-15 років.
Особливості догляду та утримання австралійської вівчарки
Зважаючи на темперамент представників породи австралійської вівчарки, найоптимальнішим та найкомфортнішим місцем проживання є приватний будинок з присадибною ділянкою, як варіант, підійде і квартира, якщо поруч є сквер або лісопаркова зона.
Австралійська вівчарка любить свободу та потребує постійного спілкування з людьми, тому вольєр чи ланцюг може негативно вплинути психіку собаки — вона стане або агресивною, або ж боягузливою.
Ауссі надзвичайно активна та енергійна собака, вона потребує прогулянок з фізичними та розумовими навантаженнями. Якщо енергія не буде реалізована під час ігор та тренувань, то почнуться проблеми з поведінкою: вона може сумувати, відмовлятиметься їсти, буде вити, гризти взуття, меблі.
Завдяки густому підшерстку, австралійська вівчарка навіть взимку прекрасно почувається на прогулянках.
Догляд за собаками цієї породи не спричиняє багато клопоту. Шерсть потрібно вичісувати декілька разів на тиждень, а в період линьки — щоденно. Водні процедури проводяться в залежності від забрудненості, але зловживати купанням не потрібно, щоб зберегти природний захисний шар.
Так як це активна порода, кігті зазвичай сточуються самі, але при потребі їх зрізають.
Також треба слідкувати за чистотою вух, вчасно видаляти зубний наліт та камені, протирати очі.
Раціон харчування австралійської вівчарки
Щоб ваш вихованець був здоровим та активним, харчування повинне бути повноцінним та збалансованим. Взагалі австралійські вівчарки невибагливі до їжі.
Із натуральних продуктів підходить рис, гречка, м’ясо птиці, яловичина, морська риба, рослинні та тваринні жири. Якщо немає алергії, то можна давати перепелині яйця та творог, особливо корисними вони будуть в період росту та формування скелету.
Також ауссі з задоволенням їдять сирі та варені овочі, фрукти: моркву, яблука, капусту, кабачки та гарбузи.
Якщо ж господарі вважають за краще годувати свого вихованця сухим кормом, то він повинен бути якісним та збалансованим. Вибирайте той, який відповідає віковій категорії вашої собаки.
Дотримуйтеся режиму харчування собаки, щоб ваш улюбленець не був голодним, але і не переїдав. Зайва вага заважатиме ауссі бути активними та сприятиме розвитку небажаних захворювань.
Піклуйтеся про своїх чотирилапих, а вони даруватимуть вам свою відданість та гарний настрій.
Скільки коштує австралійська вівчарка
Ціна австралійської вівчарки залежить від віку собаки, розплідника, породності та чемпіонських якостей батьків, наявності документів, що підтверджують родовід, класу, до якого належить цуценя:
- шоу — майбутні чемпіони з бездоганним екстер’єром та родоводом;
- брід — відповідають всім ознакам породи;
- пет — домашні улюбленці з деякими відхиленнями від стандарту.
500$- 1200$