Вельш-коргі-кардиган має довгу та густу шерсть, великі звисаючі вуха та довгу морду, що робить його схожим на фоксхаунда. Ці собаки дуже віддані своїм власникам та охоче допомагають в побутових справах, можуть виконувати різні завдання, включаючи випасання худоби, полювання на гризунів і стеження за людьми. Вельш-коргі-кардиган має незалежний характер та обережний зі сторонніми людьми. Вони можуть бути відмінними компаньйонами для людей будь-якого віку, включаючи дітей, оскільки мають добре виражений інстинкт захисту та люблять гратися.
Походження породи вельш-коргі-кардиган
Порода вельш-коргі-кардиган — як і порода вельш-коргі-пемброк формувалася та розвивалася у Великобританії, в уельському графстві Кардиганшир, куди вони попали в Х сторіччі завдяки кельтам. Жителі Кардиганширу, як і жителі Пембрукширу, батьківщини коргі-пемброк, займалися сільським господарством. І ці низькорослі або «карликові» (так перекладається слово «коргі») собаки були дуже цінними та незамінними помічниками в охороні та випасанні худоби, бо могли самостійно переганяти ціли стада.
Існував королівський указ, згідно якого за вбивство або викрадення вельш-коргі, злочинець повинен був віддати господареві собаки вола або отримати привселюдне покарання.
Зовні породи вельш-коргі-кардиган і вельш-коргі-пемброк дуже схожі між собою, але в силу того, що графства розділені між собою горами та практично ізольовані одне від одного, розвивались ці породи кожна окремо. Існує версія, що в селекції породи кардиган брали участь таксоподібні собаки, що пояснює їхній зріст, довжину тіла та коротенькі лапки. За іншою версією в їхніх жилах тече кров шведських вальхундів та ісландських собак, як і в пемброків.
Ну і звісно, красива легенда про їздових собак казкових фей переказується і в Кардиганширі, так само як і в Пембрукширі.
Спочатку на виставках вельш-коргі- кардиган і вельш-коргі-пемброк не розділялись, але коргі-пемброки були більш популярні із-за зовнішності, та й породні особливості цих собак мали деякі відмінності. Тому в 1934 році Кеннел-клуб розділив кардиганів та пемброків на дві окремі породи, затвердивши це стандартами порід.
Вельш-коргі-кардигани, як і вельш-коргі-пемброки, внесені до списку «Вразливих родових порід собак», де реєструються породи з низькою кількістю приплоду (якщо за рік було зареєстровано менше 300 нових представників). Кардиганів в цьому списку реєструється значно менше, чим пемброків. І тільки в двохтисячних роках ці рідкісні собаки стали більш популярними завдяки соціальним мережам.
Як виглядають вельш-коргі-кардиган
Зовнішній вигляд
Вельш-коргі-кардиган — це низькорослі собаки з видовженим тілом та короткими міцними лапами. Довжина корпусу у кардиганів довша, ніж у пемброків. Спина міцна, пряма. Шия довга, м’язиста. Груди масивні, широкі.
Голова схожа на лисячу, з клиноподібною мордою, але за розмірами більша, ніж у коргі-пемброк. Мочка носа чорного кольору, так само як і лінія губ, яка утворює «фірмову посмішку» вельш – коргі.
Міцні щелепи вельш-коргі-кардиганів мають ножицеподібний або горизонтальний прикус. Очі переважно темні, з вираженими зовнішніми кутиками, але у мармурових коргі-кардиганів можуть бути блакитні, також допускається різноокість (одне око блакитне, інше темне).
Великі стоячі вуха мають загострені кінчики, розведені в сторони або трохи нахилені вперед.
Кінцівки мають міцні, щільні кістки, ноги хоч і короткі, але сильні. Однією з відмінностей між двома породами коргі є вигнуті в сторони передні лапи у кардиганів, оскільки до їхніх предків відносяться і такси. За рахунок довших, ніж у пемброків ніг та своєрідної постави передніх кінцівок, вельш-коргі-кардигани більш швидкі та можуть краще маневрувати між худобою, ухиляючись від ударів копитами у відповідь на їхнє покусування за ноги.
У представників породи вельш-коргі-кардиган завжди були великі пухнасті, опущені донизу хвости, як у лисиць — ще одна відмінність від вельш-пемброків, але після заборони купіровання ця відмінність майже зникла, хоча у пемброків хвости все ж коротші. Хвіст не закручується та не лягає на спину.
Шерсть
Повинна бути гладенька, в міру жорстка, такої ж довжини, як у вівчарок, оскільки порода відноситься до цього сімейства. Обов’язкова наявність густого та пухнастого підшерстя, яке майже не промокає. М’яка та хвиляста шерсть флаффі вважається дефектом породи.
Забарвлення
Стандартна різноманітність забарвлень породи вельш-коргі-кардиган більша, ніж у пемброків. У коргі-кардиганів, крім класичних рудих, чорно-рудих, соболиних забарвлень, властивих породі вельш-коргі, допускаються тигрові забарвлення різних відтінків та блакитний мерль. Білі відмітини не повинні переважати, але їхня наявність допускається.
Зріст / вага:
- самки — 27 – 32 см / 14 – 17 кг;
- самці — 27 – 32 см / 14 – 17 кг.
Характер, породні особливості та виховання вельш-коргі-кардиганів
Вельш-коргі-кардиган — порода, яка зарекомендувала себе як сімейна собака-компаньйон. Вони дуже віддані та прив’язані до своєї сім’ї. Любителі погратися, ці песики все ж відчувають межу, вловлюючи настрій господаря. Коргі-кардигани активні та веселі собаки, але вони все ж більш стримані та врівноважені в проявах емоцій, ніж коргі-пемброки. Хоча так само люблять «поспівати» та «поговорити» з людьми, видаючи дуже цікаві звуки — інколи здається, що навіть буркотять та говорять людською мовою.
Так як це маленькі вівчарки, генетична пам’ять зберегла їхнє вміння згуртовувати стадо, покусуючи за ноги. Від цієї звички собак потрібно поступово та наполегливо відучувати та не заохочувати сміхом, хоча це й виглядить інколи досить кумедно. Особливо пильно собаки стежать за дітьми, не дозволяючи їм відходити далеко від дорослих. Коргі-кардигани люблять найменших членів родини і терпляче дозволяють їм гладити, чухати та обіймати себе.
Вельш-коргі-кардигани — маленькі артисти, здатні своїми трюками розвеселити любого. Вони легко піддаються вихованню та дресурі, якщо все це відбувається у формі гри та нагороджується смаколиками. Це розумна порода, завдяки цьому можуть включати свою чарівність і вити з господарів мотузки, вимагаючи уваги та їжі.
Інколи, якщо енергія переповнює вашого вихованця, він може гризти взуття, стіни, шнури живлення, але все це робиться не зі зла, а від щирого собачого серця та суму за господарями. Хоча ця порода може залишатись на самоті, все ж надовго залишати їх самих не потрібно.
У коргі-кардиганів немає безпричинної агресії до інших домашніх вихованців. Але на сторонніх тварин і людей можуть гавкати, якщо вважають їх небезпечними для членів родини.
Схильність до захворювань у вельш-коргі-кардиган
У представників породи вельш-коргі-кардиган гарний імунітет та міцне здоров’я, все-таки їхніми предками були сильні та витривалі собаки-пастухи. Але і вони мають схильність до деяких захворювань:
- дисплазія суглобів;
- артрит;
- травми хребта;
- рак;
- фальшива вагітність;
- порушення обміну речовин та ожиріння.
Живуть вельш-коргі-кардигани 12-15 років і помирають в основному від старості.
Особливості догляду та утримання вельш-коргі-кардиганів
Вельш-коргі-кардигани — активні собаки, тому краще будуть почуватися в будинку з прилеглою територією, де можна весело поганяти та погратися. Але і в квартирі почуваються цілком комфортно, якщо регулярно виводити їх на прогулянки та давати розумові і фізичні навантаження.
Єдине, що не можна робити коргі — це стрибати з високих поверхонь, щоб не спровокувати захворювань хребта та кінцівок. Тому по сходах їх потрібно зносити на руках і забороняти залазити на дивани.
У коргі-кардиганів гарне підшерстя і вони легко переносять мінусові температури та дощову погоду. Проте, в силу короткого зросту, їхні животики та лапки після прогулянок дуже забруднюються, тому спеціальні комбінезони для собак будуть доречними.
Купати кардиганів часто не потрібно, завдяки захисному шару вони мають здатність самоочищуватися. А от вичісувати шерсть бажано декілька раз на тиждень, а в періоди линьки кожного дня. Якщо звичайна щітка та гребінець не справляються з вичісуванням, скористайтесь фурмінатором — це не тільки полегшить процес вичісування, а й зменшить кількість шерсті, яка випадає.
Стандартні процедури огляду та чистки очей, вух та зубів проводять регулярно декілька разів на тиждень. Можна давати для чистки зубів погризти спеціальні палички, сушені жили та великі кістки.
Кігті обрізають два рази на місять спеціальними кігтерізками, щоб запобігти їх розшаруванню.
Для відпочинку та сну собакам породи коргі в зоомагазинах продаються спеціальні ортопедичні матраци.
Раціон харчування вельш-коргі-кардиган
Вельш-коргі-кардигани мають чудовий апетит і з задоволенням будуть їсти все, що запропонує господар, ще й добавку випрошуватимуть. Але ця порода має схильність до ожиріння, яке веде до великих нагрузок на спину та коротеньких лапок.
Тому, незалежно від того сухий корм чи натуральний, раціон вашого вихованця повинен бути збалансованим та якісним, а порції виважені. При виборі корму враховується вік собаки, його маса та активність, наявність можливих захворювань або алергії на деякі компоненти.
Сухий корм повинен бути преміум або супер преміум класу від перевіреного та надійного виробника. Основу натурального корму складає любе дієтичне м’ясо, крім птиці. Можна включати в раціон каші, нежирні кисломолочні продукти, морську рибу, яйця, овочі та фрукти.
Від правильно підібраного раціону залежить здоров’я, зовнішній вигляд, активність та гарний настрій вашого чотирилапого вихованця.
Скільки коштує вельш-коргі-кардиган
Ціна вельш-коргі-кардиганів залежить від віку собаки, розплідника, породності та чемпіонських якостей батьків, наявності документів, що підтверджують родовід, класу, до якого належить цуценя:
- шоу — майбутні чемпіони з бездоганним екстер’єром та родоводом;
- брід — відповідають всім ознакам породи;
- пет — домашні улюбленці з деякими відхиленнями від стандарту.
300 $- 900 $