Чихуахуа вважаються найстарішою породою собак в Америці та однією з найменших порід собак у світі. Ці собачки можуть жити до 20 років, що робить їх довгожителями серед собак. Чихуахуа дуже енергійні та люблять гратися, проте вони також можуть бути дуже ласкавими та спокійними. Крихітки чихуахуа вважають себе великими та грізними собаками, тому рішуче, сміливо та відважно кидаються на захист своїх господарів, якщо вважають, що їм загрожує небезпека.
Походження породи чихуахуа
Чихуахуа — це аборигенна порода собак, предками якої вважають німих карликових собак течичі, які жили в період існування давніх цивілізацій індіанців майя, тольтеків та ацтеків. Течичі були одомашнені та розводились ними як релігійні символи доброї долі — їх використовували для жертвоприношень, мумії собак знаходили в стародавніх похованнях разом з муміями їхніх господарів. Зображення цих маленьких собак збереглися на наскельних малюнках та на стінах пірамід.
Коли конкістадори Кортеса завоювали імперію ацтеків, то ними викорінювалося, руйнувалося та винищувалося все, що стосувалося культури та релігії індіанців — від храмів та книг до священних собак. Деяким представникам породи тетичі вдалося сховатися та вижити в джунглях Мексики.
Саме в північному мексиканському штаті Чихуахуа (Чиуауа, Чивава) в ХІХ сторіччі місцеве населення продавало американським туристам та мандрівникам в якості сувенірів малесеньких собачок, які запросто могли поміститися в кармані. Популярність цих мініатюрних песиків серед американців стрімко зростала, а згодом за породою закріпилася і назва — чихуахуа.
Перший офіційний американський клуб чихуахуа був заснований у 1923 році, який і затвердив перший стандарт породи. Спочатку до стандартних породних чихуахуа відносились тільки гладкошерсті представники. А вже британський клуб чихуахуа в 1954 році разом з колегами з американського клубу розробили та затвердили другий стандарт, який описував уже гладкошерстий та довгошерстий різновиди породи.
Як виглядають чихуахуа
Зовнішній вигляд
Чихуахуа — це довгоногі собаки-іграшки, в селекції яких, крім давніх собак тетичі, приймали участь представники шпіців, той-тер’єрів, пінчерів та папільйонів.
Корпус чихуахуа майже квадратний, спина коротка, пряма. Шия та груди масивні, міцні. Живіт підтягнутий.
Голова має форму яблука або купола. У породи чихуахуа дуже довго затягується тім’ячко, якщо воно не повністю закрите, то у виставках собака брати участі не може. Також небажана оленяча (видовжена) форма голови, довга шия та тонкі ноги.
Широка мордочка звужується до короткого, трохи кирпатого носа. Колір мочки носа може збігатися з окрасом, але перевага віддається чорному кольору.
Прикус щелеп прямий або ножицеподібний. Проблемою породи є те, що молочні зуби довго самі не випадають. Тому, щоб у собаки сформувався правильний прикус та не було проблем з яснами, їх потрібно видаляти.
Очі великі, круглі, не дуже вилупаті. Колір очей, як і носа, може бути різний, але перевага надається темному забарвленню.
Вушка великі, стоячі, широкі, звужуються до кінчиків, які можуть трохи звисати. Хвостик має серпоподібну форму, кінчик направлений на середину спини.
Кінцівки рівні, прямі з гарно розвиненими м’язами. Лапки маленькі з розчепіреними пальчиками.
Шерсть
Шерсний покрив у чихуахуа може бути двох видів:
- гладкошерсті — коротка шерсть тісно прилягає до тіла;
- довгошерсті — м’яка хвиляста шерсть з невеликим підшерстям, найдовша на вухах, в комірцевій зоні та ззаду лап.
Забарвлення
Для представників цієї породи прийнятне абсолютно любе, крім забарвлення мерль (мармурове). Якщо в обох батьків присутній ген мерля, то потомство матиме проблеми зі здоров’ям: часткова або повна втрата слуху та зору, деформація серця, статевих органів та проблеми з опорно-руховим апаратом, суттєво нижча тривалість життя.
Зріст / вага
Вага і самців, і самок може коливатися від 0,5 кг до 3 кг. Зріст по стандарту не враховується, але в основному висота в холці буває від 15 см до 23 см.
Характер, породні особливості та виховання чихуахуа
Розумні та жваві, ці собаки — прекрасні компаньйони для тих, хто живе в квартирах. Вимоги до прогулянок мінімальні, багато з них навіть не люблять виходити на вулицю. Більшість чихуахуа грайливі, допитливі та життєрадісні.
Деякі сміливі та темпераментні, але є і боягузливі та нервові, вони можуть клацать зубами на незнайомців, якщо відчують загрозу. А є дуже ревниві та ті, які часто ображаються.
Взагалі ці собачки добре піддаються вихованню, крім тих, хто занадто хвилюється в присутності інших собак.
Чихуахуа — гарні собаки для новачків, непогано відносяться до людей похилого віку та поблажливі до дітей, особливо коли ростуть разом. Але в іграх з дітьми потрібно слідкувати, щоб маленьке та ніжне тільце чихуахуа не було травмовано, щоб собака не падав з крісел та диванів.
Ця порода позиціонує себе як охоронця і не відчуває різниці між собою та великими собаками, вона може гавкати та кидатися на них, демонстративно не виконувати команди господаря. Тому соціалізація та виховання дуже важливі для збереження життя собаки та спокою господаря.
Схильність до захворювань у чихуахуа
Взагалі ця порода довгожителі, деякі з них доживають до 18-20 років, а середня тривалість життя 12-15 років. Але все ж і вони схильні до захворювань:
- зміщення ліктьової чашечки;
- переломи;
- захворювання серця;
- артрити;
- хвороби щелеп, зубів та піднебіння;
- хвороби очей;
- гідроцефалія (водянка мозку);
- простуди;
- епілепсія.
Особливості догляду та утримання чихуахуа
Чихуахуа невибагливі та зручні в догляді. Купати їх часто не потрібно, щоб не пересушити шубку та не змити захисний природній шар. Вичісувати потрібно кожні 3-4 дні, довгошерстих собак частіше. Так як у них майже відсутнє підшерстя, потрібно подбати про їхній гардероб, бо мерзнуть вони скрізь і завжди.
Очі регулярно промивають, а вуха чистять раз на тиждень. Особливу увагу слід приділяти зубам та яснам чихуахуа, так як вони схильні до захворювань ротової порожнини. Регулярно чистити зуби щіткою зі спеціальною зубною пастою, також є насадки на палець, якими зручно проводити цю процедуру.
Ще одним випробуванням і для собаки, і для господаря є зрізання кігтів приблизно раз в тиждень. Судини у маленьких кігтиках знаходяться дуже близько і часто виникає кровотеча, але за допомогою спеціальних гелів вона швидко зупиняється.
Обов’язково дотримуватись календаря щеплень, давати раз в три місяці протигельмінтні засоби та обробляти від бліх та кліщів.
Чихуахуа довго звикає як до лотка, так і до туалету на вулиці. Потрібно бути терплячими та вимогливими до своїх вихованців в цьому питанні.
Раціон харчування чихуахуа
Травна система чихуахуа дуже ніжна, але апетит чудовий, тому раціон підбирається особливий. Всі поживні речовини повинні легко засвоюватись та не викликати алергії.
Якщо ваш вихованець на натуральному кормі, то це повинно бути нежирне, дієтичне термічно оброблене м’ясо, порізане маленькими шматочками. Можна добавити в раціон відварені овочі, морську рибу, яйце. Також організму потрібні вітаміни та мінерали, особливо кальцій.
Якщо ви обрали готовий корм, то потрібно обирати корм преміум класу для маленьких та карликових порід з різними добавками для підтримання здоров’я вашого вихованця. Також чередуйте сухий корм та вологий. Таблиця з розрахунками порцій в залежності від віку, маси та активності собаки розміщена на упаковках корму.
І їжа, і вода повинні бути кімнатної температури та свіжими. Також слідкуйте, щоб ваш чихуахуа не переїдав, бо ця порода схильна до ожиріння.
Скільки коштує чихуахуа
Ціна на чихуахуа залежить від віку собаки, розплідника, породності та чемпіонських якостей батьків, наявності документів, що підтверджують родовід, класу, до якого належить цуценя:
- шоу — майбутні чемпіони з бездоганним екстер’єром та родоводом;
- брід — відповідають всім ознакам породи;
- пет — домашні улюбленці з деякими відхиленнями від стандарту.
500 $- 8000 $
Найдорожчі супер-міні.