Веймаранери – це високоінтелектуальні та енергійні собаки, які потребують достатньої кількості руху та фізичного навантаження. Вони дуже прив’язані до своїх власників та люблять проводити час з людьми. Веймаранери можуть бути чудовими собаками-охоронцями, оскільки вони мають відмінний слух та здатні швидко реагувати на небезпеку.
Як виникла порода веймаранер
Веймаранер — досить рідкісна універсальна порода мисливських підрушничних собак, яка відноситься до групи лягавих. Інша назва цієї аристократичної, вишуканої породи — веймарська лягава.
Предками породи веймаранер вважають європейських бракків — поширених на європейському континенті лягавих собак. Характерною відмінністю веймаранера від інших лягавих є їхній унікальний сріблясто-сірий окрас. Існує версія про спорідненість веймарської лягавої із знаменитими сріблястими собаками Людовіка IX. За неповторний колір та вміння безшумно рухатись веймаранерів ще називають «сріблястим привидом».
Назва цієї породи походить від назви німецького міста Веймар, розташованому в графстві Саксен – Веймар. Місцева знать використовувала веймаранерів для полювання на оленів, вовків, з ним ходили навіть на ведмедів. Сцени полювання зі зграями веймаранерів були відображені на гобеленах, картинах відомих художників.
В 1897 році був створений мисливський клуб веймаранерів. Цей клуб був закритим і привілейованим. Придбати собаку веймаранера могли тільки члени клубу і тільки в Німеччині. В 1929 році честі стати членом клубу був удостоєний перший іноземець — американський спортсмен Говард Найт. Йому навіть дали дозвіл на вивіз до Америки двох собак, взявши обіцянку зберегти чистоту породи веймаранер. У 1941 році Говард Найт став президентом створеного ним у США клубу веймаранерів.
На сьогоднішній день саме німецькі та американські заводчики найкраще зберігають чистоту породи, особливо зосереджуючись на мисливських здібностях веймарської лягавої.
Стандарти породи веймаранер
Зовнішній вигляд
Веймарські лягаві відносяться до великих порід собак. Вони дуже граційні. Тіло мають пропорційне, міцної атлетичної статури з чітко вираженими м’язами. Спина міцна, широка, рівна. Шия висока, м’язиста. Холка чітко виражена. Груди масивні, глибокі, майже досягають ліктьового суглобу. Живіт помірно втягнутий.
Хвіст у веймаранерів сильний, покритий шерстю. Коли собака в стані спокою, то хвіст опущений донизу. Під час руху або в збудженому стані хвіст у горизонтальному до землі положенні.
Голова суха, з плоским лобом, який розділяється невеликою борозною та чітко вираженими вилицями. Морда витончена, довга, з невеликою горбинкою біля носа. Сам ніс великий, тілесно-сірого кольору. Верхня губа звисає над нижньою, через це на куточках рота є складочки.
Вуха широкі, заокруглені та високо посаджені, в стані спокою висячі, довжина вух доходить до куточків рота. Коли веймаранери до чогось прислухаються, то вуха трохи піднімаються та нахиляються вперед.
Очі трохи косо посаджені, з піднятими зовнішніми куточками. Цуценята мають яскраво-блакитний колір очей, який потім змінюється на бурштиновий колір різних відтінків.
Кінцівки жиляві, м’язисті, високі, з явно вираженими суглобами. Плечі добре розвинені. Лапи мають овальну форму з жорсткими подушечками та міцними кігтями. Породною особливістю веймарських лягавих є довжина середніх пальців на передніх лапах — вони значно довші за інші пальці.
Шерсть
У веймаранерів шерсть може бути короткою або довгою. Коротка шерсть жорстка, дуже щільна і гладка. У короткошерстих представників породи підшерстя відсутнє або ж дуже рідке.
Довгошерсті веймарські лягаві мають пряму або хвиляту м’яку шовковисту шерсть довжиною від трьох до п’яти сантиметрів з підшерстям або ж без нього.
Забарвлення
У веймаранерів забарвлення за стандартом повинне бути сірим: сріблястим, світло- або темно-сірим. Голова та вуха можуть бути трохи світлішими, на лапах та грудях допустимі маленькі білі відмітини. У деяких представників породи вздовж хребта може бути полоска темнішого забарвлення. Якщо підпал дуже контрастний, то при розведенні племенного потомства використовуються тільки собаки з визначними мисливськими якостями.
Зріст / вага:
- самки — 57 – 65 см / 25 – 35 кг;
- самці — 59 – 70 см / 30 – 40 кг.
Більш стандартними вважаються середні показники зросту та ваги.
Характер, особливості породи та виховання представників породи веймаранер
Веймаранери — це аристократи з сильним характером. Як і всі мисливські собаки, ця порода дуже енергійна. Щоб не виникало проблем з поведінкою, виховувати їх потрібно з раннього віку. Вони повинні розуміти, що лідер — господар, і тільки він встановлює правила та межі дозволеного. Якщо у вас немає досвіду у вихованні собак, то більш за все вам не підійде ця норовлива порода.
В той же час веймарські лягаві розумні собаки, вони легко засвоюють команди. Але в силу свого характеру, можуть демонструвати впертість та поганий настрій. Господар повинен бути терплячим та послідовним. Виховувати веймаранерів потрібно авторитарно, але без фізичного насилля.
Ця порода дуже віддана своєму господарю, і навіть недовга розлука з ним може викликати істерику у собаки. Коли собаки панікують, то починають рити землю, гризти все підряд, підвивають та безперестанку гавкають.
Веймаранери буквально ні на крок не відходять від господаря, люблять лежати біля його ніг. Але коли вони на прогулянці або на полюванні, то деякі представники породи можуть виходити з-під контролю: в пошуках здобичі можуть захопитися і забігти дуже далеко. На прогулянку виводити вихованця потрібно на повідку та в наморднику, так як це досить велика порода.
Коти, гризуни, птахи — потенційні жертви, бо мисливські інстинкти у веймарських лягавих дуже сильні. В той же час, веймаранер досить дружелюбна собака, але з незнайомими людьми може проявити агресію.
На сьогоднішній день вихованців цієї породи часто використовують в якості собак-компаньйонів. Вони прихильні до усіх членів родини і готові захистити їх в разі небезпеки. Люблять гратися з дітьми, але малих дітей залишати з собакою без догляду дорослих не потрібно, щоб уникнути травмування.
Схильність до захворювань у веймаранера
- дисплазія тазостегнового та ліктьового суглобів;
- кровотечі;
- захворювання очей;
- проблеми з травною системою;
- захворювання шкіри;
- онкологія;
- алергія, реакція на прививки;
- тривожність.
Тривалість життя веймаранера від 10 до 13 років.
Особливості утримання та догляду за веймаранером
Мисливським собакам краще живеться в приватних будинках з великою територією навколо, де вони можуть вільно рухатися та вести активний спосіб життя. Але і в квартирі веймаранерам буде комфортно, якщо господарі можуть забезпечити двогодинні прогулянки з гарним фізичним та розумовим навантаженням. Ця собака не для вольєру та ланцюга.
Веймаранери вимагають постійного спілкування, уваги, вони не виносять самотності. Тому тим, хто з ранку до вечора на роботі, не бажано заводити в якості вихованця представника цієї породи.
Так як веймарські лягаві короткошерсті, то особливого догляду вони не потребують. Потрібно раз в тиждень вичісувати шерсть, коли линька — то частіше. Купати собаку часто не потрібно, але регулярно слідкувати за чистотою вух та очей.
Кігті обрізати при необхідності, якщо вони не сточуються самі.
Раціон харчування веймаранера
Веймаранери у їжі невибагливі та мають гарний апетит. Вони можуть постійно випрошувати їжу, але потрібно дотримуватись режиму харчування. Так як у цієї породи можливі проблеми зі шлунком, то годувати краще частіше, але невеликими порціями. Тарілки з їжею високим собакам краще ставити на підставки, щоб вони їли повільніше і повітря не попадало в шлунок.
Годувати веймаранера потрібно дієтичними сортами м’яса: кролик, баранина, телятина, курятина, індик. Можна добавляти в раціон морську рибу, відварені або сирі овочі, фрукти, нежирний кефір та творог.
Якщо ж ви годуєте свого вихованця сухим кормом, то він повинен бути якісним та збалансованим кормом преміум класу. Підбирайте корм згідно віку та з урахуванням особливостей породи.
Скільки коштує веймаранер
Ціна веймаранера залежить від віку собаки, розплідника, породності та чемпіонських якостей батьків, наявності документів, що підтверджують родовід, класу, до якого належить цуценя:
- шоу — майбутні чемпіони з бездоганним екстер’єром та родоводом;
- брід — відповідають всім ознакам породи;
- пет — домашні улюбленці з деякими відхиленнями від стандарту.
350 $- 1400 $