В роботі всі породи вівчарок універсальні, вони гарно пристосовуються до різних кліматичних умов. Сміливі, витривалі, з недовірливим характером та активною оборонною реакцією, з гострим слухом та чуттям, врівноважені вівчарки найпопулярніші серед собак службових порід.
Виникнення породи Вівчарка
Група вівчарок була виведена в Європі, коли почало розвиватись хліборобство і зменшилась кількість пасовищ. Родовід вівчарок починався з невеликих рухливих мисливських собак, схожих на сучасних лайок, яких використовували для полювання в лісі.
Тривалим відбором властивий їм мисливський інстинкт був змінений на пастуховий — переслідування тварин без лову та загризання. Згодом тісна співпраця цих собак з людиною посприяла виникненню порід, які характеризувались прихильністю до людини, мали гостре чуття, тонкий слух та схильністю до дресирування.
Вівчарок стали використовувати для пошукової поліцейської та військової служби. Це зробило їх популярними, сприяло швидкому заводському вдосконаленню та поширенню по всьому світу.
Сучасними нащадками вівчарок є добре відомі породи європейських вівчарок, застосування яких не обмежується пастуховою службою. Це німецькі вівчарки, шотландські коллі та шелті, французькі босерон і бріард, бельгійські малінуа, вівчарки грюнендальські, голландські та інші.
Особливості породи вівчарок
Вівчарки дуже прив’язані до свого господаря. Вони зберігають відданість та любов до членів своєї родини до кінця своїх днів.
Це одна з найрозумніших порід собак. Інтелект та легкість навчання вівчарок дозволяють їм швидко вивчати команди та опановувати різноманітні трюки.
У вівчарок добре розвинений захисницький інстинкт, тому вони ідеальні собаки-охоронці.
Кожна з порід вівчарок має свої особливості та функції, своє призначення. Наприклад, німецькі вівчарки використовуються як службові собаки, вівчарки-кавказці — як сторожові, а бельгійські вівчарки — як рятувальники.
Багато порід вівчарок потребують енергійних фізичних навантажень та активної ментальної стимуляції, тільки тоді вони почуваються здоровими та задоволеними. Вівчарки сильні та мускулисті, легко витримують тривалі фізичні навантаження, тому вони будуть відмінними партнерами для любителів активного спортивного життя.
Недоліки вівчарок
Вівчарки мають досить складний характер, який може стати викликом для недосвідчених власників цієї породи собак. Вони можуть бути надто агресивними та не схильними до спілкування з іншими собаками та людьми.
Ці собаки бувають досить незалежними та самостійними. Вівчарки потребують беззаперечного лідерства господаря та чітких правил, в іншому випадку вони стають домінантними та агресивними.
Важливо приділяти достатньо часу на їхнє виховання та соціалізацію. Рання соціалізація та правильна поведінка в громадських місцях дуже важливі для представників породи вівчарок.
Загалом вівчарки — це дуже розумні та віддані собаки, які можуть бути чудовими компаньйонами та партнерами для різних видів діяльності. Однак їхній характер вимагає пильного ставлення та відповідального підходу до виховання та догляду.
Види вівчарок
-
Австралійська вівчарка (ауссі)
-
Алабай (середньоазіатська вівчарка, туркменський алабай)
-
Атласький гірський собака (аіді, атласька вівчарка)
-
Бельгійська вівчарка (грюнендаль, лакенуа, малінуа, тервюрен)
-
Бергамська вівчарка (бергамаско)
-
Бернський зенненхунд (бернська вівчарка)
-
Біла швейцарська вівчарка
-
Бобтейл (староанглійська вівчарка)
-
Боснійсько-герцеговинсько-хорватська вівчарка (торняк)
-
Голландська вівчарка
-
Ештрельська вівчарка (португальський гірський собака)
-
Ісландська вівчарка
-
Кавказька вівчарка
-
Кангальська вівчарка (кангал, анатолійська вівчарка)
-
Каталонська вівчарка
-
Коллі (шотландська вівчарка)
-
Майоркська вівчарка
-
Маремма-абруцька вівчарка
-
Німецька вівчарка
-
Південноруська вівчарка (українська)
-
Пікардійська вівчарка
-
Піренейська гладколиця вівчарка
-
Піренейська довгошерста вівчарка
-
Португальська вівчарка
-
Румунська карпатська вівчарка
-
Румунська міорітська вівчарка
-
Східноєвропейська вівчарка
-
Хорватська вівчарка
-
Югославська вівчарка (шарпланінець)