Йоркширські тер’єри — це дуже енергійні та люблячі собаки, які часто розглядаються як член сім’ї. Вони можуть бути досить незалежними, але в той же час потребують багато уваги та любові від своїх власників. Ці собачки трохи галасливі, але розумні та легко навчаються командам. Вони можуть бути дуже лояльними до своїх власників, але можуть також відчувати тривогу у нових ситуаціях або в присутності інших собак.
Походження породи йоркширський тер’єр
Йоркширський тер’єр — порода, яка була виведена наприкінці минулого століття в англійському графстві Йоркшир. Припускають, що предками йоркширських тер’єрів були собаки, завезені в Англію шотландськими робітниками — шотландські тер’єри: клайдесдейл тер’єр, пейслі тер’єр, скай тер’єр.
Згодом, шотландських тер’єрів почали схрещувати з маленькими, довгошерстими, сіро-блакитними уотерсайдськими тер’єрами, яких тримали йоркширські селяни для знищення гризунів та для полювання на лисиць. Також, існує думка, що до предків породи причетний також і мальтійський пінчер.
Така селекція призвела до зменшення розмірів собак та перетворила їх на декоративну породу, яка стала модною серед англійських аристократок вікторіанської епохи. Ці собачки були схожі на живі іграшки, дами прикрашали їх та скрізь носили з собою.
В кінці XVIII ст. Англійський Кеннел – клуб визнав йоркширських тер’єрів окремою породою, і вже в 1898 році з’явився перший клуб йоркширських тер’єрів.
Популярність породи росте з кожним роком. За даними американського кінологічного клубу, ці майже іграшкові собаки в рейтингу популярності впевнено тримаються в першій десятці, а три роки поспіль з 2006 по 2008 роки йоркширські тер’єри поступалися популярністю лише лабрадорам, які займали в списку почесне перше місце.
Як виглядає йоркширський тер’єр
Зовнішній вигляд
Йоркширський тер’єр відноситься до найменших порід собак. Це пропорційні, компактні, витончені та елегантні собаки. М’язистий корпус з міцним крупом, прямою та короткою спиною та досить довга шия придають поставі гордовитий вигляд.
Невеличка голова має трохи витягнуту коротку мордочку. Очі круглі, не випуклі, середнього розміру та темного кольору. Зараз досить популярні йорки з дещо приплюснутою мордочкою та великими вилупатими очима — бебі фейс, але вони не відповідають стандарту породи.
Вушка маленькі, прямі, мають форму трикутника з гострими кінчиками. Щелепи мають рівний ножицеподібний прикус.
Хвіст може бути купірований на половину довжини, але в деяких країнах ця процедура заборонена, тому не купірований прямий хвіст, який держиться вище лінії спини також відповідає стандарту.
Кінцівки прямі, пропорційні тілу, з круглими лапами та чорними кігтиками.
Шерсть
Шерсний покрив — головна особливість цієї породи. Шерсть у йоркширських тер’єрів по структурі нагадує волосся і так само кожного місяця відростає приблизно на сантиметр.
За стандартом, у собак, які приймають участь у виставках шерсть повинна бути блискуча, шовковиста, тоненька, без пухнастості, симетрично розподілена проділом від носа до кінчика хвоста і по довжині має досягати підлоги, а на голові її збирають у хвостик.
Підшерстя у йорків немає, тому вони вважаються гіпоалергенною породою.
Забарвлення
Цуценята йоркширських тер’єрів народжуються чорними і до півтора року їхнє забарвлення поступово змінюється на синьо-сталеве з яскравими золотистими рудувато- або червоно-коричневими відмітками на голові та лапах.
На кінчиках волосинок забарвлення світліше, а ближче до тіла шерсть має насиченіший колір. Хвіст, а особливо його кінчик, мають більш темний синюватий колір, ніж корпус.
Також є так звані дизайнерські йоркширські тер’єри з нестандартними забарвленнями. Виведені в Німеччині, такі бівер-йоркширські тер’єри мають невелике підшерстя та домінуюче біле або шоколадне забарвлення. Цей різновид деякі кінологічні федерації не признають.
Зріст / вага
Зріст йоркширських тер’єрів від холки до полу від 15 см до 23 см. Вага коливається в межах від 2,3 кг до 3,17 кг. До виставок допускаються йорки вагою не більше 3 кг. Йоркширські той-тер’єри міні та супер-міні розмірів з вагою менше двох кілограмів є нестандартними.
Характер, породні особливості та виховання йоркширського тер’єра
Хоча йорки і схожі на іграшкових собак, проте вони не втратили властивого тер’єрам духу і схильні до домінування. Ці кмітливі, допитливі, впевнені, жваві та грайливі улюбленці не люблять, коли родина чимось займається без них, але занадто нав’язливими їх назвати не можна.
Йоркширському тер’єру не дуже потрібні навантаження за межами дому — він достатньо рухається по квартирі, контролюючи заняття кожного з членів сім’ї. Йоркам можуть подобатися нові люди, але в той же час вони можуть накинутись на собаку, набагато більшу від них.
Ці мініатюрні песики бувають занадто галасливими та можуть гавкати на що завгодно. В той же час, самі вони дуже не люблять шуму та голосних звуків, починають нервувати та панікувати. Хоча йорки легко піддаються дресируванню, привчити їх вести себе вдома та на вулиці пристойно буває важко, тому господарям разом зі своїм вихованцем потрібно пройти спеціальні курси для корекції поведінки та соціалізації собаки.
Вони дуже непосидючі і не можуть надовго зосередитись на чомусь, часто показують свій характер та бувають впертими, тому при засвоєнні базових команд частіше хваліть свого вихованця та заохочуйте смаколиками. Виховувати йоркширського тер’єра потрібно в ігровій формі, послідовно, проявляючи терплячість, лагідно, але впевнено.
Йорки гарно ладять з дітьми, вони з задоволенням беруть участь в усіх дитячих іграх та забавах. Але дітям потрібно розказати правила поведінки з такими тендітними собаками, щоб під час гри не травмувати песика.
В якості компаньйона йоркширський тер’єр підійде і людям похилого віку. За умови, що він знає та виконує команди, керований та слухняний і не створює своєю поведінкою проблем ні собі, ні господарям.
Схильність до захворювань у йоркширського тер’єра
Йорки, хоча і мініатюрні, але тер’єри, тому мають досить міцне здоров’я, в порівнянні з іншими породами «мініків». Хоча вони також схильні до деяких захворювань, і деякі проявляються з раннього віку:
- гіпоглікемія;
онкологія;
нейродерміт;
різке звуження трахеї (колапс);
гідроцефалія (водянка мозку);
зміщення чашечки ліктьового суглобу;
переломи;
інфекції очей;
захворювання щелеп та зубів (пародонтоз).
В середньому йоркширські тер’єри живуть 12-15 років, є і довгожителі, які доживають до 20 років. Але тривалість життя «мініків» та «тойчиків» коротша, десь 7 – 9 років, і хворіють вони значно частіше, чим стандарні.
Особливості догляду та утримання йоркширського тер’єра
Йоркширські тер’єри гламурні та елегантні завдяки своїй прекрасній гіпоалергенній шерсті. Хоча ці песики не линяють, розчісувати, купати та ходити в грумінг-салони потрібно регулярно.
Зазвичай, тим вихованцям, які не відвідують виставки роблять короткі стильні стрижки, щоб було легше за ними доглядати. А «шоу-зірки» за стандартом повинні мати шерсть довжиною до полу. Всіх йорків купають шампунями для собак, для полегшення розчісування обробляють шерсть спеціальними бальзамами та спреями.
Очі та вуха кожного дня протирають вологими серветками. Особливу увагу треба приділяти ротовій порожнині — слідкувати за зміною молочних зубів, регулярно чистити зуби спеціальними зубними пастами для собак, щоб уникнути пародонтозу та втрати зубів у досить ранньому віці. Можна для чистки зубів та укріплення ясен давати погризти спеціальні палички, желатинові кісточки та в’ялені носи та вуха.
Кігтики йоркширським тер’єрам обрізають раз у три місяці. Цю процедуру краще довірити професіоналам, бо кровоносні судини розташовані досить близько і часто виникають кровотечі.
До лотка цуценят йоркширських тер’єрів привчають з моменту їхньої появи в квартирі, адже довгих регулярних прогулянок в любу погоду вони не потребують. У йорків відсутнє підшерстя, тому в сильну жару їм жарко, а при мінусових температурах ці собачки мерзнуть.
На прогулянки йоркширських тер’єрів виводять одягненими відповідно до сезону — комбінезончики, светрики, попонки. А для захисту лапок є спеціальне взуття.
Як і всіх собак, йоркширських тер’єрів обов’язково потрібно вакцинувати, згідно календаря прививок. Регулярна обробка від паразитів та гельмінтів вбереже вашого улюбленця від багатьох захворювань.
Раціон харчування йоркширського тер’єра
Який би корм ви не обрали для свого улюбленця — натуральний чи сухий, він повинен бути якісним, збалансованим, відповідати розміру, віку та особливостям породи та не викликати харчової алергії.
При натуральному годуванні в раціон йоркширських тер’єрів включають термічно оброблене дієтичне м’ясо телятини або птиці, філе морської риби, яйця, обезжирені кисломолочні продукти, овочі та фрукти. Всі інгредієнти вводяться в раціон поступово, невеликими порціями і порізаними на маленькі шматочки.
І навіть, якщо дуже хочеться пригостити песика шматочками їжі зі свого, столу робити це категорично заборонено. Солодкі, солоні, кислі, жирні та гострі страви можуть спровокувати у собаки проблеми зі шлунком.
Сухий корм чи спеціальні консерви повинні бути преміум чи супер преміум класу спеціально для маленьких та карликових порід.
Від якості харчування, його енергетичної цінності та вмісту вітамінів і мінералів залежить зовнішній вигляд та бадьорий настрій вашого вихованця.
Скільки коштує йоркширський тер’єр
Ціна йоркширського тер’єру залежить від віку собаки, розплідника, породності та чемпіонських якостей батьків, наявності документів, що підтверджують родовід, класу, до якого належить цуценя:
шоу — майбутні чемпіони з бездоганним екстер’єром та родоводом;
брід — відповідають всім ознакам породи;
пет — домашні улюбленці з деякими відхиленнями від стандарту.
500 $- 8000 $